З чого почати написання дисертації: поради від фахівців

  • 19

Дисертація — відповідальна та значна за обсягом робота, яка пишеться на вищому рівні освіти протягом 4 років. Від якості виконання цього проєкту залежить подальша кар’єра науковця. Звісно, докторанти вже мають певний досвід, а от в аспірантів, що пишуть кандидатську, дуже часто виникає питання з чого почати написання дисертації. Дізнайтеся з нашого матеріалу, які кроки допоможуть вам знайти відповідь, подолати страх “білого аркуша” та врешті розпочати виконання цього завдання.

Етапи написання дисертації

Якщо вас вже зарахували в аспірантуру, то насправді перший крок ви пройшли: узгодили тему та захистили гіпотезу перед екзаменаційною комісією. Далі вам буде призначено наукового керівника, з яким вам потрібно буде зустрітися якомога скоріше. З ним ви узгодите план роботи та консультацій. 

Подальші кроки:

  • Візьміть на кафедрі вимоги до оформлення й написання дисертації, а також зразок кваліфікаційної роботи (за можливості). 
  • Розпочніть підбір джерел, які допоможуть якнайглибше зануритися в дослідження. Важливо одразу впевнитися, що тема вам цікава і що вона відповідає науковому потенціалу — тобто результати можуть бути впроваджені і це може позитивно вплинути, наприклад, на виробничі процеси. Оскільки заміна теми — досить складна процедура, яка може не тільки зайняти певний час, а й призвести до заміни наукового керівника. 
  • Переконайтеся, що наукових джерел достатньо для вивчення проблеми. Бо навіть, якщо тема є цікавою, а достатнього підґрунтя для аналізу джерел немає, обсяг дисертаційної роботи може виявитися замалим. Та й взагалі процес написання дисертації буде йти важко: складно буде зрозуміти глибину проблеми та формувати думки.
  • Визначте цілі й завдання дослідження. Для цього потрібно сформулювати проблему, поставити питання для її вирішення та уточнити деталі. 
  • Оберіть методологію, яка відповідає досягненню мети. Можливо вам знадобиться кілька методів для підтвердження чи спростування результатів дослідження.

Далі розробіть детальну структуру дисертації та заплануйте роботу над матеріалом, розбивши її на відповідні етапи. Для ефективності поставте певні терміни виконання кожного розділу та дотримуйтесь їх. Не забудь врахувати необхідність консультацій з науковим керівником, внесення правок та рецензування дисертації перед її захистом. 

Залишилися питання чи потрібна допомога?

Якою має бути структура дисертації 

Під час розробки структури кандидатської чи докторської дисертації важливо врахувати обов’язкові структурні елементи, до яких належать:

Титульний аркуш – містить назву закладу, тему, інформацію про автора, наукового керівника, рік написання.

Зміст – перелік розділів, підрозділів та додатків із зазначенням сторінок.

Перелік умовних скорочень (за потреби) – пояснення використаних абревіатур чи спеціальних термінів.

Вступ – короткий опис теми, актуальність, мета, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження, наукова новизна.

Основна частина — зазвичай складається з кількох розділів:

    • Огляд літератури — аналіз попередніх досліджень.
    • Методика дослідження — опис підходів, методів і засобів дослідження.
    • Результати та їх обговорення — викладення отриманих результатів з аналізом.

    Висновки — підсумки роботи, відповідність завданням, досягнення мети.

    Список використаних джерел — перелік літератури, оформлений згідно з вимогами.

    Додатки (за потреби) — таблиці, графіки, схеми чи інші матеріали, що доповнюють текст.

      Ця структура може мати певні особливості залежно від вимог установи або галузі знань, тож варто це враховувати під час написання дисертації.

      Найчастіші помилки в процесі написання дисертації

      Найбільшою помилкою аспірантів (та й докторантів) є очікування від себе одразу ідеального результату. Багато авторів, боячись невідповідності власним високим очікуванням, відкладають написання роботи, займаючись нескінченним читанням статей на тему  «з чого почати написання дисертації». Натомість варто зрозуміти, що текст не обов’язково має бути ідеальним одразу. Його можна буде й потрібно редагувати, головне — це зробити перший крок, навіть якщо думки ще плутаються. Це нормально.

      В процесі роботи текст можна буде структурувати. Серед інших помилок:

      • Нечітке формулювання теми. Дослідники часто обирають тему, яка занадто широка і може містити багато напрямків. Наприклад, тема «Економіка України» звучить надто загально, тоді як «Вплив цифрових технологій на розвиток малого бізнесу в Україні у 2020–2024 роках» – конкретно і чітко.
      • Недостатнє обґрунтування актуальності. Аспіранти часто обмежуються загальними фразами: «Тема важлива, бо всі її багато обговорюють». Натомість потрібно довести, чому саме це дослідження потрібне науковому світу зараз і які проблеми воно розв’язує.
      • Ігнорування планування. Відсутність чіткої структури або детального плану роботи часто призводить до хаотичного збору матеріалів та переписування розділів. Наприклад, автори починають з написання висновків, не маючи готових результатів. Тоді вони намагаються останні підлаштувати під дослідження, що є грубою помилкою.
      • Погана організація роботи з літературою. Замість того, щоб аналізувати та ретельно перевіряти джерела, деякі автори просто копіюють списки зі схожих досліджень, не вдаючись у суть. Як результат, у тексті – мало авторського внеску, а огляд літератури виглядає поверхневим.
      • Перевантаження тексту зайвою інформацією. Занадто детальні описи всього, що було вивчено, роблять текст важким для сприйняття. Наприклад, замість стислого викладу методики дослідження автор переповідає кожен крок.
      • Відсутність логічного зв’язку між частинами роботи. Якщо розділи дисертації “живуть своїм життям”, читачу важко зрозуміти, як результати дослідження відповідають меті чи завданням.
      • Недостатній аналіз результатів. Часто під час написання дисертації автори обмежуються викладом отриманих даних без їхнього осмислення. Наприклад, просто наводять статистику, але не пояснюють, що це означає в контексті дослідження.
      • Недотримання формальних вимог. Поширена помилка – нехтування стандартами оформлення. Наприклад, неправильне посилання на джерела або використання різних шрифтів у тексті.
      • Ігнорування зворотного зв’язку від наукового керівника. Наприклад, автор наполягає на власному баченні теми, хоча керівник вказує на її слабкі місця. Як результат – більше зауважень під час захисту.

      Як уникнути цих помилок під час написання дисертації?

      Робіть чіткий план, регулярно консультуйтеся з керівником, дотримуйтеся вимог, а головне – починайте писати дисертацію заздалегідь, щоб мати час на доопрацювання та перевірку. Якщо відчуваєте, що не впораєтесь самостійно із завданням, краще не доводьте до ситуації недопуску до захисту. Пам’ятайте, що є фахівці, які можуть вам допомогти з написанням складної наукової роботи. Тож не соромтеся звертатися. Краще замовити написання дисертації, ніж втратити довіру наукового керівника та репутацію у виші. 

      Часті питання про написання дисертації

      — Скільки часу зазвичай потрібно для написання дисертації?
      Час залежить від складності теми та індивідуальної організації, але зазвичай на це відводиться кілька років – від 2 для кандидатської і до 4 — для докторської.

      — Чи варто узгоджувати етапи роботи над дисертацією з науковим керівником?
      Так, це допоможе уникнути помилок і спрямувати зусилля на важливі аспекти. Науковий керівник може порадити оптимальний порядок написання.

      — Як діяти, якщо не встигаєш закінчити написання дисертації вчасно?
      Варто переглянути пріоритети, скласти чіткий план завершення роботи та обговорити з керівником можливість внесення змін у строки чи обсяги дослідження. Ну й звісно, ви можете звернутися за нашою допомогою. 

      Бракує часу на виконання завдання?

      Ми допоможемо