Як можна визначити цитованість статті в наукових журналах

  • 13
  • 7 хв

Успішність кар’єри науковця оцінюється не тільки за кількістю опублікованих наукових статей та захищеними дисертаціями. Існують певні показники якості наукових робіт, такі як рейтинги в авторитетних виданнях, індекс цитування та індекс цитованості. Останній показник відображає продуктивність, результативність та впливовість авторів на науковий світ, тож важливо не плутати з індексом цитування. В статті розглянемо відмінності цих метрик та інструменти, за допомогою яких науковець може визначити свій рейтинг. 

Що таке цитованість статті та чому цей показник важливий

Індекс цитованості — це показник міжнародного рівня. Ця метрика відображає кількість посилань на певну наукову статтю в інших публікаціях. Вона слугує інструментом оцінювання наукової значущості роботи та її впливу на дослідницьке середовище. У системі Scopus індекс цитованості формується на основі даних про кількість згадок статті в інших наукових матеріалах, включених до бази даних. Чим вище цитованість статті, тим важливішою та більш значущою є робота автора для наукової спільноти.

Індекс цитованості має важливе значення, оскільки цей показник свідчить про актуальність теми, важливість отриманих результатів і якість проведених досліджень. Окрім того, індекс цитованості використовується для ранжування наукових журналів за рівнем їх впливовості. Він також є показником авторитетності окремих вчених у їхніх дослідницьких галузях. Крім цього, на основі цієї метрики приймаються рішення про фінансування наукових проєктів і присудження грантів. У базах даних, таких як Scopus, такий показник є важливим інструментом для відстеження тенденцій у різних наукових галузях.

В чому різниця між індексом цитування та цитованістю статей

Розуміти чим відрізняється цитованість статті від індексу цитування дуже важливо для науковців, які прагнуть оцінити вплив своїх робіт. Тож визначимо, чим відрізняються ці поняття:

  • Індекс цитування — це показник, який не має числового значення. По суті — це наукометрична база даних, яка відстежує посилання між науковими публікаціями. Тож показник відображає, які джерела цитують певну статтю або які джерела в ній цитуються. Наприклад, у Scopus індекс цитування виглядатиме так (бачимо роки в яких були публікації):
  • Індекс цитованості — це вже числовий показник, що відображає сукупну кількість разів, коли певна стаття була процитована іншими роботами. Ця метрика визначає популярність та впливовість конкретної публікації або автора. Вказується вона в числовому значенні, наприклад: h-індекс — 25, імпакт-фактор — 35.

Основні відмінності понять:

ПараметрІндекс цитуванняІндекс цитованості
ФорматБаза даних посилань між публікаціямиЧисловий показник кількості цитувань
ПризначенняВідстеження зв’язків між науковими роботамиОцінка впливу та популярності статті або автора
ПрикладиScopus — 2011, 2012, 2013, 2015 рр., Web of Science — 2017, 2018 рр.,h-індекс — 42, імпакт-фактор — 25.

Розуміння чим відрізняється цитованість статті від індексу цитування допомагає науковцям ефективно використовувати наукометричні інструменти для оцінки та підвищення впливу своїх досліджень.

Залишилися питання чи потрібна допомога?

Цитованість статті: як виглядає процес розрахунку індексу 

Розрахунок індексу цитованості допомагає оцінити вплив наукових статей і дослідницької діяльності в цілому. Він базується на аналізі кількості посилань на статтю або автора. Для розрахунків найчастіше використовуються такі показники, як імпакт-фактор та індекс Хірша. Розглянемо їх детальніше.

Імпакт-фактор (Impact Factor)

Імпакт-фактор є показником, що відображає середню кількість цитувань статей у наукових журналах за певний період часу. Процес розрахунку імпакт-фактора включає наступні кроки:

  • Вибір періоду: зазвичай обирається період у два роки.
  • Підрахунок цитувань: враховується загальна кількість цитувань статей, опублікованих у вибраному журналі протягом певного часу.
  • Розрахунок середнього значення: вираховується загальна кількість цитувань, ділиться на кількість статей, опублікованих у журналі за той же період.

Імпакт-фактор часто стосується журналу, де опубліковані роботи автора, що дозволяє оцінити, наскільки стаття має потенціал впливу. Якщо автор публікує роботи у журналах із високим імпакт-фактором, це підвищує довіру до його наукової діяльності. Формула для журналу виглядає так:

Приклад розрахунку

Припустимо, науковий журнал за попередні два роки (2022 і 2023) опублікував:

  • У 2022 році — 100 статей.
  • У 2023 році — 120 статей.
  • Загалом: 100 + 120 = 220 статей.

У 2024 році ці статті (опубліковані у 2022–2023 роках) були процитовані 800 разів у інших наукових роботах.

Розрахунок:

Якщо автор опублікував статтю у журналі з імпакт-фактором 3.64, це означає, що його робота має достатньо шансів на цитування через авторитетність журналу. Тобто ви можете розраховувати на те, що цитованість статті буде високою (звісно за умови відповідної якості). 

Індекс Хірша (h-index) та його роль у визначенні академічної впливовості

Метрика індекс Хірша є мірою продуктивності та впливу науковця, що враховує як кількість публікацій, так і цитованість статті. Він розраховується так:

  • Ранжування публікацій: всі статті науковця ранжуються за кількістю цитувань у зменшувальному порядку.
  • Визначення індексу h: індекс h дорівнює кількості статей (h), кожна з яких має принаймні h цитувань. Наприклад, якщо в науковця є 10 статей, кожна з яких цитувалася принаймні 10 разів, то його h-index дорівнює 10.

Приклад розрахунку

Науковець опублікував 5 статей:

  • Стаття 1: 10 цитувань.
  • Стаття 2: 8 цитувань.
  • Стаття 3: 5 цитувань.
  • Стаття 4: 3 цитування.
  • Стаття 5: 1 цитування.

Сортуємо статті за кількістю цитувань у порядку спадання: 10, 8, 5, 3, 1. 

Тепер визначимо індекс Хірша (h-index):

  • 1 стаття з принаймні 1 цитуванням (h=1).
  • 2 статті з принаймні 2 цитуваннями (h=2).
  • 3 статті з принаймні 3 цитуваннями (h=3).

Отже, індекс Хірша (h-index) для цього набору статей дорівнює 3, оскільки є 3 статті, кожна з яких має щонайменше 3 цитування. При цьому в нас немає 4 статей з принаймні 4 цитуваннями. 

Імпакт-фактор та індекс Хірша є ключовими показниками для оцінки впливу наукових досліджень і часто використовуються для прийняття рішень про фінансування, публікацію та просування кадрів.

Самоцитування: перевага чи проблема

Самоцитування — це практика, коли автор посилається на власні попередні роботи в новій статті. Це може бути корисним інструментом для демонстрації послідовності досліджень і їх актуальності, але водночас надмірне використання посилань на власні статті викликає питання щодо етики та об’єктивності оцінювання цитування в Scopus.

Переваги самоцитування

  • Підтримка контексту дослідження: автори можуть легко пояснити, як нова робота продовжує чи розширює їхні попередні результати.
  • Підвищення видимості робіт: самоцитування збільшує цитованість статті автора, що позитивно впливає на h-індекс.
  • Закріплення авторитету в галузі: демонстрація послідовної наукової діяльності та внеску в певну тему.
  • Актуалізація попередніх досліджень дозволяє привернути увагу до важливих, але менш цитованих публікацій.

Недоліки

  • Надмірна цитованість статті самим автором може сприйматися як спроба штучно збільшити власний індекс цитування.
  • Занадто багато самоцитувань може знизити сприйняття об’єктивності дослідження.
  • Журнали з високим рівнем самоцитувань можуть втратити індексацію в Scopus або Web of Science, тож редактори журналів можуть забороняти це або обмежувати.

Межа самоцитування

Дозвіл на цитованість статті з боку самого автора може залежати від наукової дисципліни та політики конкретного журналу. Зазвичай рекомендовано підтримувати самоцитування на рівні не більше 20 % від загальної кількості цитувань у статті.

Чи можна підвищити цитованість статті без самоцитування?

Звісно, існує кілька стратегій, які можуть стати корисними для розв’язання цього питання:

  1. Публікація матеріалів високої якості в авторитетних журналах.
  2. Співпраця з колегами для розширення зацікавленої аудиторії.
  3. Виступи на конференціях для підвищення впізнаваності себе як автора.
  4. Використання соціальних медіа таких як ResearchGate, Academia.edu і навіть Twitter.
  5. Розміщення анонсів статей у журналах відкритого доступу або на особистих вебсайтах.
  6. Використання релевантних ключових слів для покращення видимості у пошукових системах та базах даних.

Звісно, це тільки частина певних стратегій. Якщо вам потрібна допомога з цитуваннями ваших статей, ви можете звернутися до нашої компанії Writer Works. Багаторічний досвід, протягом якого були набуті ефективні стратегії та встановлені певні зв’язки, дозволяє нам виконувати цей запит «білими методами», тобто без ризику втрати авторитетності дослідника в науковому світі.

Часті питання

— Як можна визначити цитованість статті? 

Цитованість статті можна визначити за допомогою наукових баз даних, таких як Scopus або Web of Science. Вам потрібно в них зареєструватися та оплатити підписку. Також деякі університети можуть відкрити доступ до наукометричних баз. 

— Чи можна визначити цитованість статті безоплатно? 

Так, визначити цитованість статті можна безоплатно, використовуючи, наприклад, Google Scholar. Але інформація з цього джерела може бути неточною.

— Чи існують інші методи визначення впливу наукової статті, крім цитувань? 

Крім цитувань, вплив наукової статті можна визначити за допомогою, наприклад, соціальних медіа та згадки в ЗМІ. Вони можуть мати значення для потенційних інвесторів.

— Чому важливо відстежувати цитованість своєї статті? 

Відстежувати цитованість статті важливо для оцінки впливу дослідження на науковий профіль автора.

Бракує часу на виконання завдання?

Ми допоможемо