В чому різниця між есе та твором, або як правильно виконати творче завдання
- 48
- 4 хв
Есе для студента є одним із найважливіших творчих завдань, які час від часу доведеться виконувати. Завдяки особливостям цього жанру, викладач легко визначає рівень знання предмета, вміння висловлювати власну думку, і дізнається, чи взагалі вона є.
А вміння знаходити в результаті міркування над темою унікальні ідеї та відстоювати свою думку є однією із цілей навчання. І есе — тренує відповідну навичку.
Єдина проблема — під час виконання завдання більшість студентів плутають твір та есе. Відмінність останнього полягає і в стилі подачі інформації, і в змісті, і в формі, і в композиції.
Різниця між твором та есе у стилі викладу
Есе — що це за жанр
Для початку розберемося, чим відрізняються ці поняття. Есе (від фр. essai — «нарис») — невеликий за обсягом прозовий текст, який містить авторську думку з можливим емоційним забарвленням. Це суб’єктивний погляд на тему без вичерпного її розкриття, без розповіді, без сюжету.
Цей жанр припускає вільний виклад міркувань, використання припущень, риторичних запитань, фразеологізмів. Есе лежить десь на перетині художньої та публіцистичної творчості. Його мета — не дати готові рішення, а відкрити новий погляд на певну проблему.
Схожість та відмінність твору та есе
Твір — теж творча робота. Але цей жанр передбачає певну структуру, вичерпне розкриття теми, іноді певний сюжет. Він може бути описом, розповіддю чи аналізом проблеми, художнього твору, літературних образів. Його можна написати й в стилі роздумів: в цьому він дуже схожий на есе. Але при написанні твору автор має дотримуватися об’єктивної оцінки та уникати зайвих емоцій. В цьому і полягає основна різниця між есе та твором.
Цікаво, що в американських та європейських університетах від студентів вимагають писати настільки часто, що до кінця тижня у слухачів збирається до 10 есе з різних предметів, які треба підготувати за вихідні. Викладачі вважають, що есе добре розвиває критичне мислення та вміння аргументувати думку. А ці навички важливі для подальшої наукової діяльності.
Різниця між есе та твором у структурі та композиції
Вимог до дотримання певної структури та обсягу в есе немає.
Автор може викласти думки як коротко, на 1-2 сторінки, так і розлого — розгорнути ідею до 20 сторінок. Проте вільна форма есе зовсім не означає, що студенту можна писати геть усе, що заманеться. Все одно має бути певна послідовність викладу, як в інших творчих роботах — вступ, основна частина та закінчення.
І для того, щоб виконати роботу, автору доведеться провести певне дослідження. Наприклад, ознайомитися безпосередньо з твором, знайти на нього рецензію в різних джерелах, виписати та порівняти тези.
Приклад есе
Вступ легше розпочати безпосередньо зі звернення до читача.
Середня частина може містити просто перелік фактів, на які звертає увагу автор.
А завершальна частина такого твору не обов’язково містить висновок, іноді досить риторичного запитання.
Як скласти план есе
Вище наведений один з прикладів роботи, виконаної в жанрі есе. Обмежень до форми немає. Зміст есе буває історичним, художнім, філософським. А виглядати есе може як рецензія, опис, лірична мініатюра чи навіть примітка зі щоденника.
Головне — дотримуватися при написанні приблизно такого плану:
- Вступ. В ньому потрібно привернути увагу, у довільній формі розповісти про предмет роздумів, коротко сформулювати проблему. Можна привернути увагу читача влучною цитатою. Проте не рекомендується використовувати прислів’я та поширені фрази — це вважається банальним. Думки мають бути оригінальними.
- Основна частина. Має містити кілька прикладів, доказів, аргументів, статистичних та інших даних, які підтверджують тезу, висловлену у вступній частині.
- Антитеза. Цей елемент не є обов’язковим, але він стане цікавим внеском, якщо спробувати висловити альтернативну думку. Таким чином розбір проблеми виглядає глибшим.
- Закінчення. В завершальному абзаці автор підкреслює основну думку, висловлену на початку. Вище ми показали, як це можна зробити у формі запитання і таким чином заставити читача замислитися над проблемою.
Структура твору
Композиція твору залежить від його типу: розповідь, оповідання чи літературний аналіз.
Останнє завдання студентам задають найчастіше, тож розберемо трохи детальніше структуру твору на його прикладі.
В композиції аналізу мають бути присутні такі елементи — вступ, основна частина та висновок:
- У вступі вказують автора і твір, який буде аналізуватися, формулюють основну тезу. Тут може міститися факт біографії, який вплинув на створення вірша чи оповідання.
- В основній частині йде розгляд сюжету, подій, розвитку персонажів, аналіз художніх засобів чи історичного, соціального, культурного контексту. Це залежить від поставленого питання.
- У висновку викладають прикінцеві думки про значення твору або його вплив на літературу, культуру чи суспільство. Автор дає тут готове рішення, і в цьому різниця між есе та твором.
Кожна частина твору логічно пов’язується з іншою, створюючи цілісний і послідовний аналіз.
| Есе | Твір |
| Есе має наштовхувати на думки та викликати емоції. Воно викладається у вільному стилі, допускається розповідати про враження та почуття. | Твір має повністю розкривати тему, представляти ретельний аналіз. Виклад твору має бути логічним та послідовним, виконаним в єдиному стилі. |
Як бачимо з таблиці, різниця між есе та твором є значною.
Висновки
Обидва творчі завдання дуже потрібні й корисні студенту для розвитку вміння висловлювати власні думки. Щоб виконати будь-яке з них успішно, важливо розуміти, в чому різниця есе та твору, врахувати відмінності у композиції. Слід уникати переказу чужих міркувань, структурувати думки чітко і зрозуміло. Кожне слово має бути на своєму місці. Не варто вживати терміни, в яких студент не орієнтується.
Звісно, виконати всі умови завдання досить непросто, особливо с першого разу. Якщо вам бракує часу, щоб розібратися з усіма тонкощами написання, а час сесії стрімко наближається, спробуйте звернутися до наших фахівців. Завдяки великому досвіду для нас різниця між есе та твором очевидна та зрозуміла. Тому ми швидко обробимо ваш запит і допоможемо виконати завдання на високу оцінку.